У січні 2025 року Кабмін зареєстрував законопроєкт № 12377 «Про основні засади житлової політики», який передбачає скасування Житлового кодексу 1983–1984 років та Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» (1992 року).

16 липня 2025 року Верховна Рада України прийняла за основу (в першому читанні) проект Закону про основні засади житлової політики. Згідно з пояснювальною запискою,  законопроект «розроблено з метою встановлення нових засад та напрямів, які визначатимуть житлову політику України».

Головними причинами реформи називають застарілий Житловий кодекс і норми, що дублюються Цивільним кодексом та іншими законами, мають правові колізії. Більш ніж 80 % положень вже врегульовано іншими актами.

Основні новації законопроєкту:

- Єдина інформаційно-аналітична житлова система.

Публічний електронний реєстр, що міститиме дані про житловий фонд (приватний, державний, комунальний) та осіб, які потребують житлової підтримки.

- Соціальне житло на умовах оренди.

Замість безкоштовних квартир із черги, буде введене житло в оренду за пільговими умовами, з рівнем плати, що залежить від доходів громадян, із застосуванням субсидій.

- Реконструкція та реставрація.

Прийняття рішень про реконструкцію забудованих районів, знесення чи реставрацію житла регулюватиметься новим законом. Виселення з державного чи комунального житла передбачає пропозицію іншого — за договором оренди або іншими механізмами.

- Житлові кооперативи і підвищені стандарти.

Проєкт передбачає створення житлових та житлово-будівельних кооперативів, а також встановлення мінімальних споживчих стандартів якості житла

- Фіскальний ефект.

За оцінками Мінрегіону, скасування обов’язку надання безкоштовного житла може зекономити до 900 млрд грн державних витрат.

Однак існує певне «підводне каміння» зазначеного законопроєкту. По-перше, він забороняє приватизацію державного і комунального майна. По-друге, у ньому відсутня чітка відповідь, що робитимуть з українцями у неприватизованому житлі. Під особливим питанням залишаються мешканці неприватизованих кімнат в гуртожитках, які, наприклад, отримали кімнату в гуртожитку від підприємства, але воно вже досить давно було реорганізоване, ліквідоване, тривалий час перебуває в стані банкрутства або не працює.

Слід зважити, що законопроєктом передбачене соціальне житло, але за нього встановлюватиметься плата, що включає плату за оренду соціального житла та житлово-комунальні послуги.

Тому мешканцям гуртожитків і неприватизованих квартир варто стежити за тим, як саме буде виписано перехідні положення Закону:

- чи залишиться приватизація доступною,

- чи всіх автоматично переведуть на оренду,

- які гарантії альтернативного житла будуть при реконструкції.

Підсумовуючи вищезазначене, ліпше не зволікати, чекаючи внесення позитивних змін до вказаного законопроєкту, а поки його не прийнято остаточно, вже зараз реалізовувати своє право на приватизацію житла.